Медвін Книжковий світ. Програма презентацій від журналу Стіна

Програма презентацій на творчому майданчику журналу „Стіна”

7 квітня 2011 року на творчому майданчику журналу „Стіна” відкривається виставка дитячих малюнків міжнародного екологічного конкурсу ”Світлий образ майбутнього планети”. Виставка працюватиме протягом усіх днів ярмарку.

9 квітня 2011 року о 13-00 на творчому майданчику журналу „Стіна” відбудеться нагородження переможців проекту ТОР 25 української музики за версією Молодіжного журналу „Стіна”.

9 квітня о 15-00 на творчому майданчику журналу „Стіна” відбудеться літературний джем за участю молодих письменників і поетів (до літературного джему може приєднатися кожен. Чекаємо на Вас)))).

Адреса: метро «Республіканський стадіон», Експоцентр «Спортивний» (Інфіз), 2-й поверх, 2-й зал
ВХІД ВІЛЬНИЙ
Книжковий ярмарок проходить з 7 по 10 квітня з 10 до 19-00

Сильвестр Сталлоне запускает свою линию одежды

Слай объяснил, что давно решил: время пришло. «Я прожил жизнь и знаю, как и что работает. Выбрать себе одежду — это первый шаг к созданию характера», — сказал актер.

Вдохновение создатели коллекции будут черпать в образах двух самых известных персонажей Сталлоне — Рокки и Рэмбо. «В конце концов если Рокки — это образ любовника, то Рэмбо — это история про другую сторону мужественности — про волка-одиночку. Так что наша одежда подойдет и бунтовщику, и джентльмену», — рассказал партнер Сталлоне Генри. Одежда будет рассчитана на мужчин от 20 до 40 лет.

Сталлоне прославился своими ролями в многочисленных боевиках, в особенности в «Рокки» и «Рэмбо». Несколько фильмов, в том числе четыре серии «Рокки», а также фильм 2010 года «Неудержимые», Сталлоне снял сам (Подробности об этом фильме и визите Сталлоне в Украину читайте в №3-4 журнала «Стена», который можно бесплатно скачать на нашем официальном сайте).

Молодіжний журнал «Стіна». Завантажити новий номер 2011

Журнал «Стіна» № 1-2 (2011) рос/укр

.::Освіта і Статус::.

— Соціальний статус вченого. Муза Л.

— Філософія та етика Інтернету. Назіп Хамітов, Костилєва Наталія

.::Музика без фальші::.

— Джазова романтика Антарктиди (Олексій Боголюбов). Правдивець Анастасія

— Музичне таїнство від Млади. Шевченко Оксана

— Схід, справа тонка (китайська Одіссея Вітаса). Нінин Андрій

— Українські гастролі Кріса Нормана. Орлов Гліб

— Музика в стилі Кокера. Костилєва Наталія

.::Фабрика мрій::.

— Українське кіно очима Олександра Роднянського. Орлов Гліб

.::Театр::.

— Театральні пристрасті П’єра Рішара. Муза Л.

.::Колаж::.

— Лев Толстой: зроблено в Росії (журналістське розслідування). Костилєва Наталія

.::Енергія каміння::.

— Людина і Камінь. Школа АЯ


.::Переможці конкурсів::.

Поет місяця:
Вересень – Світлана Балагула
Жовтень – Зеленоглазая
Листопад – Sever
Грудень – Karina Nea
Січень – Крістін caRRioN Тульчинская

Поет 2010 року за версією журналу «Стіна» – Андрій Волков

Фотограф 2010 року за версією журналу «Стіна» – MORT

Літератор 2010 року за версією журналу «Стіна» – Олександр Рижков

Безкоштовно завантажити № 1-2 (2011) тут http://www.ex.ua/view/5910368

МАРК КРЕПОН У КИЄВІ

Презентації цієї книги та обговоренню пов’язаного з її тематикою кола питань буде присвячений семінар «Європейська ідентичність та європейські іншості», який відбудеться в Інституті філософії НАН України у вівторок 22 березня о 12.00 (ауд. 318).

Марк Крепон (Marc Crépon) – французький науковець. Навчався у Вищій нормальній школі (Париж) та університеті Тюбінгена. Філософ, провідний науковий співробітник Національного Центру наукових досліджень (CNRS), викладач Вищої нормальної школи (Париж). Його наукові теми – філософія Ніцше, Розенцвейга, питання мов та спільнот у французькій та німецькій філософії, сучасна політична філософія та етика (Фуко, Дерріда, Левінас, Ліотар, Рікер).

 Книга, що виходить в українському перекладі :

«Європейські іншості»

 Крепон, Марк
Європейські іншості / Марк Крепон; пер. з фр., післямова та прим. О. Йосипенко. – К.: Укр. Центр духов. культури, 2011. – 184 с.

 Книга сучасного французького філософа Марка Крепона присвячена іншій стороні «європейської ідентичності» – європейським іншостям, утвореним нездоланною множинністю самої Європи як перехрестя культур, мов, звичаїв та складними зв’язками Європи з рештою світу. На думку автора, ці іншості визначають гетероґенний характер європейської ідентичності, а розвиток цієї гетероґенної ідентичності є єдиною можливою політичною та культурною перспективою об’єднаної Європи.

 Його останні опубліковані твори :

 La Culture de la peur. Vol.1,  Démocratie, identité, sécurité (Galilée, 2008).

Культура страху. Т.1, Демократія, ідентичність, безпека

 Від дуже явного страху, який відчувають жертви тоталітарних режимів, до «підземного» страху, який чудово використовують демократичні режими, Марк Крепон пропонує нам розібратися в суті цих більш-менш раціональних страхів, які дозволяють різним владам здійснювати вплив на свої народи. Якщо страх, який можна відчути при авторитарному режимі, зрозумілий усім, Крепон показує нам цей новий страх, який капіталістичні режими поступово нав’язали своїм громадянам, часто за їхньої власної співучасті, для того, щоб виробити в них автоматизм підкорення.

 La culture de la peur. Volume 2, La guerre des civilisations (Galilée, 2010).

Культура страху. Т.2, Війна цивілізацій

 Марк Крепон вважає, що «війни цивілізацій», принаймні у тому сенсі, який вклав у це поняття Семюел Гантінгтон. Але дискусії на цю тему постійно продовжують виникати, стають основою аналізу культурних розбіжностей, набувають дуже конкретних форм в окремих європейських міграційних політиках, у створенні Міністерства імміграції та національної ідентичності Франції, у постійній, жорстокій та карикатурній, стигматизації Ісламу в межах європейського та загалом західного суспільства. Як пояснити, що таке часткове та перекручене представлення «іншості» іншого продовжує жити? На чому базується нав’язування «культури ворога»?

В СТИЛЕ JAZZ от Станислава Говорухина

Специальный показ фильма – впервые в Украине! четверг, 24 марта, 19:00 Кинотеатр «Украина», Киев, ул. Городецкого, 5 

Музыкальная любовная комедия «В стиле JAZZ» (2010) — необычный эксперимент для мэтра советского и российского кино Станислава Говорухина, снявшего культовые фильмы «Вертикаль», «Место встречи изменить нельзя» и «Десять негритят». Фильм «В стиле JAZZ» не планируется выпускать в прокат, однако 24 марта знаменитый режиссер лично представит свою картину киевским зрителям на единственном специальном показе, организованном под эгидой Дмитрия Гордона и еженедельника «Бульвар Гордона».

Сразу после сеанса представители СМИ будут приглашены на пресс-конференцию знаменитого режиссера Станислава Сергеевича Говорухина, на которой также будут присутствовать Дмитрий Гордон и  сценарист, журналист Виталий Коротич.

На специальном показе нового фильма Станислава Говорухина «В стиле JAZZ» в Киеве будут присутствовать многочисленные украинские друзья режиссера – политические и культурные деятели страны.

Фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

Відкриватиме Docudays UA фаворит багатьох міжнародних фестивалів – фільм «Інший “Челсі”: історія з Донецька» німецького режисера Якоба Пройсса. На відкриття фестивалю 25 березня Якоб Пройсс запросив трьох донецьких шахтарів – героїв свого фільму.

Ведучі церемонії відкриття – подружжя журналістів Єгор Соболєв та Марічка Падалко.

Цьогоріч Docudays UA приєднався до міжнародної акції «Порожній стілець» на підтримку правозахисника, лауреата Нобелівської премії миру Лю Сяобо.

На фестивалі Docudays UA фільми змагаються у двох конкурсах – творчому і правозахисному. Кожен конкурс має призовий фонд. Від 2009 року у визначенні найкращого фільму також беруть участь студенти київських вищих шкіл. Свого переможця шляхом анонімного анкетування традиційно обирають і глядачі.

Другий рік поспіль організатори фестивалю на знак пам’яті про друга і продюсера фестивалю Андрія Матросова вручають особливу премію. Нагороду команда Docudays UA вручить фільму, в якому побачить найбільше любові.

 

Вхід на всі кінопокази традиційно БЕЗКОШТОВНИЙ.

 

Запрошуємо також на інші події в рамках Docudays UA

 

25 березня 2011 року в Синій залі Будинку кіно о 18 год. відбудеться брифінг за участі режисера фільму-відкриття Якоба Пройса, а також членів журі творчого конкурсу – кінодокументаліста Мірослава Янека (Чехія), продюсера Улдіса Секуліса (Латвія), режисерки Манон Луазо (Франція), режисера Марчіна Кошалки (Польща), кінокритика Аліка Шпилюка (Україна).

26 березня о 12 год. відбудеться нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу карикатур та відкриття виставки робіт художників-карикатуристів. Цього року конкурс присвячений проблемам утискання свободи слова, мирних зібрань та асоціацій в Україні (хол Будинку кіно).

26 березня об 11 год. відбудеться майстер-клас «Як убезпечитися від протиправних дій міліції». Захід проведуть відомі правозахисники: голова правління УГСПЛ Аркадій Бущенко та голова ГО «Черкаський центр моніторингу дотримання прав людини» Володимир Батчаєв (Блакитна вітальня Будинку кіно).

 

Також на глядачів чекають:

Майстер-клас і ретроспектива стрічок легенди чеської кінодокументалістики Мірослава Янека.

По-весняному романтична панорама «Нове кіно Балтії», яку представить латвійський продюсер Улдіс Секуліс.

Спеціальний показ фільму «Серійні убивства в країні Путіна» та зустріч із автором -французькою режисеркою Манон Луазо.

Презентація останніх двох фільмів одного з найяскравіших представників сучасної польської кінодокументалістики Марчіна Кошалки та ексклюзивна можливість подискутувати з автором.

Особливий гість: популярний російський режисер Павєл Костомаров представить українську прем’єру фільмів «Я люблю тебе» та «Удвох».

Семінар Dragon Forum (Польща) спільно з Docudays UA: Від задуму до глядача. Розробка проекту документального фільму. Тренінгові програми 2011—2012 для продюсерів і режисерів документального кіно у Польщі й Україні та ринок проектів у Кракові.

«Три вечори в дружньому колі». У кінозалі Німецького культурного центр «Ґете-Інститут» відбуватиметься показ найкращих фільмів друзів Docudays UA — фестивалів Verzio (Угорщина), Watch Docs (Польща) та ZubrOFFka (Польща).

Стежте за анонсуванням подій фестивалю на нашому сайті www.docudays.org.ua

Эротика в творчестве Хулио Медема. Комната в Риме

Недавно, участвуя в авторской передаче известного философа Назипа Хамитова на радио «Эра» на тему «Эротика и порнография» я поняла одну вещь – наши люди до конца не понимают, что же такое или кто такой Эрос. Если с порнографией все как-то однозначно и понятно, то эротика, почему-то давно нивелировалась, превратившись в некий символ сексуальных отношений, вытеснив тем самым то, что всегда было основой ЭРОСА – ЛЮБОВЬ. Слишком буквальное восприятие понятия Эроса становится проблемой общества, так как оно раскалывается на две половины – одна приветствует все, связанное с сексом, а другая – отвергает, ссылаясь либо на религиозные убеждения, либо на то, что это все должно быть, закрыто и интимно. Но ЭРОС – это Любовь, которая является всеобъемлющим чувством, порождая красоту отношений между людьми и ничего больше, здесь нет различия полов, возрастов, социальных статусов – лишь Человек и Любовь. Греки так хорошо это понимали, что воспевали Эрос, строя все свои культурные достижения на нем.

Проблема в том, что большая часть людей сегодня не обладает глубокими знаниями предмета, мы пролистываем греческую мифологию в бездарных переводах, кликаем мышкой в Интернете, беря лишь поверхностные знания, написанные не на основе исследований, а зачастую людьми, просто заполняющими пространство. Греков нужно изучать на языке оригинала, ибо их слова зачастую несут слишком всеобъемлющий смысл, которому в нашем языке зачастую соответствует несколько слов. Так случилось и с Библией, которую переводили с греческого языка. Греческое слово «логос» означает мысль, намерение, слово и действие одновременно, а переводчики дали ему название лишь «слово», тем самым, лишив слова «Вначале был логос и логос был у Бога» той глубины, которую заложили в нее греки…

Так случилось и с Эросом, богом Любви и Красоты. Буквальность восприятия (причем эта буквальность создана делками, желающими нажиться на старых добрых «брендах», перекручивая их смысл в угоду собственной выгоде). Тоже случилось и с древними трактатами по искусству «Кама-сутрой», которая из сборника по наукам, искусству, медицине превратилась в набор поз для секса. Клише создано и лишь немногие знают, что же было на самом деле… – вот главный камень преткновения в понимании и осознании искусства.

Пролистывая многочисленные страницы всемирной паутины, посвященных выходу фильма Хулио Медема «Комната в Риме» мы нигде не нашли профессиональной рецензии, которая была б направлена на произведение искусства, а не на отдельные сцены фильма. Сплошные клише, разделенные лишь точками зрения за и против… Медем слишком хорошо знает, что такое Эрос, поэтому, когда он говорит об эротизме, он подразумевает ЛЮБОВЬ и это то, что отличает его сегодня от многих режиссеров, старающихся привлечь внимание зрителя обилием откровенных сцен.

«Комната в Риме» – это один из немногих фильмов, несущих намного больше информации, чем заложено в самих диалогах. Здесь все продумано и построено так, дабы принести миру то СООБЩЕНИЕ, которое снизошло свыше. Музыка, символика обнаженности тела и души, картины, исторические личности, которые в историю человечества внесли тот фактор гуманизма и альтруизма, которого так не хватает миру сегодня; мифология и знаки… символы везде, цель зрителя разгадать их и получить послание, но за рамками нашего восприятия мы часто не замечаем очевидных вещей.

Две обнаженные женщины! – о, это плохо, скажет кто-то, и фильм будет восприниматься именно с этой колокольни. Две обнаженные женщины – это красиво, и зритель видит только это.… Но в фильме Хулио Медема помимо актрис Елены Анайя и Наташи Яровенко присутствуют еще и другие, которые не выходят на открытый диалог со зрителем, но намекают на свое присутствие, заставляя ищущего и внимательного зрителя заглянуть вглубь. Это и Аспазия, которую мир до сих пор не может воспринять однозначно, единственным остается лишь факт ее красоты, образованности и понимания мира, жизни. Именно Аспазия вдохновила Сократа на те мысли, которыми сегодня оперирует мир. Здесь Аспазия символ Женщины.

В фильме неоднократно мы видим Леона Батиста Альберти, который незримо присутствует в жизни героини Наташи Яровенко. Но послание в другом. Помните его знаменитые речи? «Природа, т. е. Бог, вложила в человека элемент небесный и божественный, несравненно более прекрасный и благородный, чем что-либо смертное. Человек рождается не для того, чтобы влачить печальное существование в бездействии, но чтобы работать над великим и грандиозным делом». А чего стоит фраза, намекающая на самого Медема, которую произносит Наташа Яровенко: «Художник должен знать всегда то, что изображает…».

Здесь есть и нимфы, танцующие на картине в коридоре отеля. Сначала оператор лишь вскользь показывает их нам за спиной Наташи Яровенко, а потом, как бы невзначай акцентирует внимание при помощи работника отеля Макса, который, посмотрев на нее, поет итальянскую арию о любви. Нимфы – это не просто мифические существа, это символ невест, символ проявления красоты матушки Природы. Еще раз о нимфах нам напоминают в названии отеля, в котором остановилась Наташа.

Афинская акура, которая часто появляется в кадре – символ встречи, зарождения нового знания. Рассвет и Альба… даже в том, что героиня Елены Анайя приехала в Рим на выставку экологических видов транспорта есть свой намек на мировую проблему и на государственный курс Испании в решении проблем загрязнения воздуха и экономии энергоресурсов.

Отдельный акцент хотелось бы сделать на музыку в фильме. Как и в картине Хулио Медема «Хаотичная Анна», музыку для «Комнаты в Риме» создала Джоселин Пук – удивительный музыкант и композитор, которая может при помощи нескольких звуков заставить понять настроение огромного произведения. Вот что сказал о ней Хулио Медем:

Моим фильмам действительно нужна музыка, и я не утверждаю, что это достоинство. У меня такое чувство, что вся сделанная нами до этого момента работа, — многими людьми за долгое время, — результатом которой является монтаж изображений, ничего не стоит, она не пульсирует, если нет подходящей музыки, то есть музыки, нашедшей поэтический ключ к истории.

Я потратил несколько месяцев на поиски музыкального решения «Беспокойной Аны», я прослушал многих композиторов, преимущественно молодых, пока не наступил великий момент открытия. Это был «Дионис» Джоселин Пук. Мне уже было знакомо ее творчество по саундтреку к последнему фильму Стэнли Кубрика «С широко закрытыми глазами», но я думал, что это была женщина, жившая в 1920-е годы (не могу объяснить почему). Правда заключается в том, что одновременно с тем, что я узнал, что Джоселин Пук — моя сверстница и живет в Лондоне, мне представился случай впервые услышать ее «Диониса». Я испытал настоящее эмоциональное потрясение, головокружительное ощущение, что я только что нашел идеального композитора для своей беспокойной Анны. Это могла быть только она, и я стал нервным, очень нетерпеливым, потому что мне было необходимо знать, сможет ли она и захочет ли написать музыку к моему фильму.

Я отправился в Лондон, и вместе с ней посмотрел «Беспокойную Анну» — вариант, в который я вставил темы из некоторых ее произведений. После просмотра, когда Джоселн вышла из транса, в который погрузил ее фильм. Она начала медленно описывать пейзаж «Беспокойной Анны», пространство и время, интонации, идею путешествия… И в заключение сказала: «Я хочу создать часть этого пейзажа».

Ее слова не могли быть точнее, и сейчас, когда ее работа закончена, мне кажется, что вместе с ней ко мне спустился с неба ангел. Ее музыка словно подымается из женщин, говорящих из глубины времен, и приносит что-то Анне, что-то благородное, что лежит на них тяжелым грузом и заставляет их страдать — временами трагически, но они начинают испытывать удовольствие, радость прибытия по мере того, как приближаются к ней. Музыка Джоселин Пук к «Беспокойной Анне» — это своего рода очень древняя женская энергия, которая постепенно заполняет глубины в Ане, достигает края и переливается через край, когда наступает момент жертвоприношения. Ее вокальная звучность начинается из глубины и завершается, выходя из уст Анны. Музыка Джоселин Пук помогла мне лучше понять и познать свой фильм. Ее музыкальные темы заставляют фильм лететь по воздуху и по глубинам земли. Ее музыка — это ее внутренний женский голос.

Я рад, что и «Комнату в Риме» она наполнила тем смыслом, который я слышал где-то там, в глубине души. (Хулио Медем)

 Приятным фактом стала и роль в этом неординарном фильме нашей соотечественницы Наташи Яровенко, которая сыграла Наташу. Несмотря на всю многочисленную критику в ее адрес, хотелось бы посоветовать зрителям посмотреть этот фильм на испанском с русскими субтитрами, именно тогда вы поймете всю органичность этой роли. За эту роль Наташа была номинирована на одну из самых престижных кинопремий Испании «Гойя». 

Автор: Костылева Наталья

Фестиваль Київтрон 2011

«Київтрон 2011» відбудеться 2 липня 2011 року (місце проведення буде уточнене протягом місяця ). Програма передбачає проведення багатьох вікторин, акцій і не тільки. Спеціальними гостями фестивалю будуть рокер Василь Гоцко та «патріарх» українського дубляжу Микола Козій. До події також приєднаються багато фанклубів аніме, косплей-команд та спонсорів (наприклад, магазин «Animeline group»).

МКФ «Молодость» представляет в Украине фестиваль ирландского кино — IRISHFEST

с 17 по 23 марта «Молодость» представляет в Украине фестиваль ирландского кино —  IRISHFEST.
Фестиваль будет проходить в 6 городах Украины одновременно: в Киеве, Одессе, Львове, Харькове, Донецке, Севастополе.
 
Стартует фестиваль 17 марта, в день Св. Патрика — один из самых ярких праздников Ирландии.
 
В программе фестиваля будут представлены фильмы разных жанров. Открывается фестиваль анимационным фильмом, номинированным на Оскар, «Тайна кельтов».
Подробности здесь http://stena.easyforum.ru/viewtopic.php?id=9529 

Молодіжний Інтернет-фестиваль аматорського кіно «РАНОК»

Ознайомитися з конкурсними фільмами, а також стати членом незалежного Журі фестивалю можна на сайті www.kinoranok.org.ua Переможці фестивалю будуть оголошені на Церемонії нагородження в квітні 2011р.

Соціальний проект «Молодіжний фестиваль аматорського кіно “РАНОК”» був розроблений і реалізований в рамках програми підтримки індивідуальних ініціатив стипендіатів програми «Завтра.UA» за підтримки Фонду Віктора Пінчука.

Володимир Живицький, координатор фестивалю, стипендіат програми «Завтра.UA»: «Назва кінофестивалю «РАНОК» приховує в собі таємне значення – адже кожен новий день, кожне ЗАВТРА починається з РАНКУ. Як його почнеш, так почнеться і твоє майбутнє. Людина і людство самі вирішують для себе, як розпочати свій РАНОК: гарними, достойними справами чи аморальними, брудними діяннями. Питаня лише в тому, який шлях вибере кожен з нас».

Мета кінофестивалю – привернути увагу до найгостріших соціальних проблем, котрі часто ігноруються спільнотою, і, в результаті, трансформуються в норму життя. Роботи молодих авторів акцентуються на тому, що кожна людина несе відповідальність за все, що відбувається довкола і може позитивно впливати на суспільство.